Роман Уласа Самчука «Марія» (1933) - перший в українській літературі художній твір про примусову колективізацію, так зване розкуркулення справжніх господарів землі, трудівників-хліборобів, про голодомор тридцять третього року. Написаний він у високому стилі хроніки життя жінки-селянки, яка мимохіть підноситься до символу України. Помираючи голодною смертю Марія пропускає через свою начеб просвітлілу на якийсь час свідомість всі радощі й болі свого страдницького життя. Подихом біблійних героїнь віє від цього пекучого твору, в якому всі дні життя Марії розгортаються з невблаганною послідовністю агіографічного жанру