Протягом усього життя Марко Вовчок цікавилася історичним минулим України, зокрема боротьбою українського народу за соціальне і національне визволення. Письменниця багато вивчала історичні праці і документи, збирала перекази, легенди, думи і пісні, присвячені цій тематиці. Перебуваючи за кордоном, вона задумала написати історичну повість для дітей, присвячену селянському ватажку Устимові Кармелюку, під проводом якого у 1813-1835 pp. відбулося повстання проти царського уряду на Поділлі.

В основу повісті письменниця поклала фольклорні матеріали. Вона відтворила образ селянського ватажка таким, яким він поставав у народному уявленні: кмітливим, мужнім, хоробрим. Важливу роль у повісті відіграють народні пісні, що приписуються Кармелюкові. Цей твір став першим в українській літературі про Устима Кармелюка.

Повість «Кармелюк» була написана напередодні проведення реформи кріпосного права у Росії, коли з кожним днем дедалі більше зростав стихійний протест проти панів і прояви непокори пригноблених селян. За таких обставин повість «Кармелюк» була заборонена царською цензурою і не видавалася в Росії майже тридцять років.