Великодній дзвін лунає в українській культурній традиції від давнини до сучасності і щоразу звучить з новими обертонами. У цій антології зібрано прозові твори тридцяти трьох та вірші дванадцятьох авторів і авторок, які представляють Великдень як текст — від Григорія Сковороди і до кінця ХХ століття.

Великодній текст розповідає про життя, і смерть, і безсмертя. Про жертву, прощення і відкуплення гріхів. Про абсолютну поразку — і незаперечну перемогу. Про віру, надію і любов.

Великдень — це не лише велика тема, а й великий код: велика таємниця, символічне послання і ключ до розуміння. Воскресіння з мертвих перетворює тваринне животіння на осмислене людське існування, надає йому сенсу і прочиняє вікно у майбутнє.

До антології зібрано 49 прозових оповідань та 14 поезій українських класиків, присвячених Великодню.