Історія кохання Віктора Петрова й Софії Зерової – одна із найзагадковіших в українській культурі ХХ століття. Взаємини, що почалися у 1920-ті роки й були формально оформлені шлюбом через 35 років після першого знайомства, були предметом численних розважань – від наукових публікацій Романа Корогодського й Юрія Шевельова до художніх інтерпретацій в прозі Софії Андрухович. При цьому збережені Софією Федорівною Зеровою листи Петрова до неї ніколи не публікувалися в повному обсязі. Пропоноване видання стане першою, науково коментованою публікацією всіх 330 листів, що зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України й походять здебільшого з періоду 1950–1956 років, коли Петров після повернення із Західної Німеччини мешкав і працював у Москві.