Роман «На краю часу» багато в чому є автобіографічним. У ньому йдеться про першу хвилю української політичної еміграції, яка опинилася у Празі та відстоювала своє українство; змальовується роль і місце митця в умовах чужомовного оточення. Головний герой твору тяжко й виснажливо працює над романом, друк якого, втім, видається йому сумнівним через безперспективність творити українською на чужині. Улас Самчук занурює читача в атмосферу Праги 1920–1930-х років, майстерно описує як визначні місця чеської столиці, так і реалії того часу — гуртування в українських осередках, обставини та умови праці тощо. Прототипами героїв твору стали реальні політичні та культурні діячі.

Роман було написано у 1963 році, але тільки зараз, через 60 років, він вперше друкується видавництвом Фоліо.

* * * * * * * * * * *

«На краю часу» — чи не найбільш європейський роман Самчука. Він органічно вписаний в європейську культуру — тут часто звучать імена різних європейських письменників, культурних діячів, ведеться мова про явища європейської історії й культури. Сама ж Прага характеризується як «справжня Європа» (Петро Кралюк)